Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.
Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!
Дичь, братаны! Сегодня расскажу вам про свою последнюю забаву с закладками. Понаехал на сайтище, там какие-то козлы торгуют этой ширью, типа джеф. Мда, надо же было меня подвести на эту дичь. Чую жиза будет огненной!
Ну так вот, заказал я пару пачек, доставили блатные контрольки. Пришлось мне нос налить пиваса, приготовить все к интраназальному введению. Короче, мажу ширь себе в нос и вдыхаю, как настоящий наркоша. И тут начинает дичь происходить.
Чувствую, что закладки начинают работать. Первое, что я ощущаю, это небесная ширь, которая захватывает меня сполна. Мозги, братва, начинают отрубаться, как будто я в другой реальности. Ничего необычного, для тусовок наркош, а?
И вот тут наступает момент, когда я решаю немного покушать. Но что жрать, когда ты находишься в состоянии, близком к космическому полету? Очевидно, что нужен корм для моего внутреннего кошака.
Мои глаза бросаются на миску с кормом для моего любимого кота. А ведь этот жратвень еще и называется "шерсть и энергия"! Угар, друзья, просто угар! Какой-то брейншторм, который позволяет мне принять такое безумное решение.
Взял я миску, насыпал ее содержимое на тарелку и начал аккуратно есть. Естественно, не без изюминки - все это дело нужно запивать пивом. Именно так, братишки, интраназальное введение корма требует достойного сопровождения.
Чувствую, как кодеин и пиво в моем организме взаимодействуют, создавая новую реальность. Я наедаюсь кошачьим кормом и пью пиво, чувствуя себя самым блатным наркошей.
После такого видаша я решаю подзаправиться еще раз, чтобы продолжить свою путешествие по космосу. Набираю на иглу контрольку, котоматично и безраздельно вторгаю ее в свою вену, ведь такие дела - моя хобби.
Тут-то все и начинает безумно крутиться. Ощущаю, как реальность растворяется перед моими глазами, и я погружаюсь в безмерный океан нирваны. Мой разбитый мир смешивается со странными образами и неуловимыми смыслами в безумном танце.
Интересно, как долго такая дичь продлится? Лучше откажитесь от этого безумия и ищите другие способы угара. Знаете, братва, жиза слишком ценна, чтобы отдавать ее под контрольку наркотикам.
Волшебство, друзья, просто волшебство!
Но! После всего этого забавного путешествия, наступает момент, когда все заканчивается. Я просыпаюсь в какой-то задротской комнатушке, с головной болью и чувством полного пустоты. Вот так вот, мои братья по наркотическим изделиям, выглядит наша жиза. Крутится в этом безумии и ширь, а потом все просто рассыпается, как замшелые грезы.
